НПАОП, ДНАОП, НАОП, ВДОП, НАПБ

(044) 361-3691

ГОЛОВНА

НПАОП, ДНАОП, НАОП, ВДОП, НАПБ

правила

норми

порядок

Постановою Кабінету Міністрів від 11.04.2002 р. № 497 встановлено, що якість проведення атестації робочих місць за умовами праці для підтвердження (встановлення) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення повинна підтверджуватись висновком Державної експертизи умов праці. Без цього висновку документи на пенсію за віком на пільгових умовах органами Пенсійного фонду не приймаються. Атестація робочих місць у нашому закладі проведена в 2002 р. Які документи необхідно подати в Державну експертизу умов праці, щоб отримати такий висновок для працюючих з радіоактивними речовинами?
З 1973 р. і до цього часу працюю акумуляторником. Починав я працювати за цією професією в колишньому радгоспі «Огородний» і, коли мене приймали на роботу, у відділі кадрів сказали, що я буду мати право на пенсію у 55 років за умови, якщо буду працювати за цією професією не менше 12,5 років. У березні 1992 р. радгосп увійшов до складу ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» і віднині це агроцех № 1 цього підприємства. В кінці 2003 р. у відділі кадрів мені сказали, що на пенсію акумуляторники йдуть на загальних підставах, тобто після досягнення 60 років. Чи вірно це?
З персональними комп 'ютерами в нашій організації працюють бухгалтери, економіст та інженери електрозв 'язку. Під час проведення атестації робочих місць у 2003 р. складено спостережні листи індивідуальної фотографії робочого дня бухгалтерів, економіста, інженерів електрозв'язку згідно з якими ці працівники працюють з ПЕОМ від 10% до 30% робочого часу. Операторів комп'ютерного набору, розробників програм, операторів електронно-обчислювальних машин у нас немає. Чи потрібно в даному випадку проводити вимірювання напруженості та щільності потоку електромагнітного поля (ЕМП) раз на рік під час організації нових робочих місць та під час введення в експлуатацію нових комп'ютерів?
У п. 6.1.4 Правил пожежної безпеки України вказано, що технічне обслуговування та планово-попереджувальний ремонт установок пожежної сигналізації та пожежогасіння повинні виконуватися спеціалізованою організацією або спеціально навченими людьми з числа персоналу підприємства (з урахуванням п. 2.10 цих Правил). А п. 2.10 визначено, що надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення здійснюється підприємствами, які одержали на це спеціальний дозвіл (ліцензію), що видається відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17.05.94р. №316. Чи повинно підприємство, яке має персонал, навчений на спеціальних курсах і має свідоцтво на право обслуговування установок пожежної сигналізації, додатково отримати спеціальний дозвіл (ліцензію), щоб допустити цей персонал для проведення робіт з технічного обслуговування та планово-попереджувальних ремонтів цих установок?
На об'єктах нашого заводу інспектори Державного пожежного нагляду проводять планові пожежно-технічні обстеження. В своїх приписах стосовно діючих об'єктів перевіряючі нерідко посилаються на державні будівельні норми України (ДБНВ.1.-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», ДБН В.2.5-13-98 «Пожежна автоматика будинків і споруд» та ін.), у яких вказано, що вони поширюються на проектування та монтаж:; на нове будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переоснащення, реставрацію, капітальний ремонт, хоча ні реконструкції, ні капітального ремонту на цих об'єктах не заплановано. Чи правомірні вимоги перевіряючих в частині приведення об'єктів у відповідність до вимог ДБН ще до проведення на них реконструкції чи капітального ремонту?
Чи на всі раптові погіршення стану здоров'я працівника під час виконання трудових обов'язків складається акт за формою Н-5 і чи складається такий акт, якщо за висновком медичного закладу причиною раптового погіршення стану здоров'я є загальне захворювання (гіпертонічний криз, ниркова коліка, радикуліт тощо)?
Складовою частиною колективного договору є комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці. Чи потрібно комплексні заходи підприємства, крім як у органах Держнаглядохоронпраці, погоджувати ще й з органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань?
На нашому кар'єрі в 2004р. відбудеться чергова атестація робочих місць зі шкідливими та небезпечними умовами праці. У Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, чомусь не згадуються професії помічника машиніста екскаватора і помічника машиніста бурової установки, тоді як професії машиніста екскаватора і бурової установки у Списку № 2 є. Відповідно до §42 і § 20 Довідника кваліфікаційних характеристик (випуск №5 — «Горнодобьівающая промьішленность») помічники машиніста екскаватора і бурової установки, відповідно, можуть виконувати весь комплекс робіт, передбачений для машиністів. Чи мають помічник машиніста екскаватора і помічник бурової установки право на пільгову пенсію?
Я працюю повний робочий день на комп'ютері оператором комп'ютерного набору. Щорічно підприємство, яке виконує капітальні ремонти свердловин, надає мені відпустку загальною тривалістю 31 календарний день, у тому числі за ненормований робочий день. Чи маю я право на додаткові 4 календарні дні відпустки за роботу на комп'ютері?
Якими нормативними документами необхідно керуватися під час забезпечення працівників (у тому числі інженерно-технічних працівників і службовців) підприємств хлібопекарської промисловості безплатним спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту?
Згідно з п. 2 Положення про видачу Державним комітетом з нагляду за охороною праці власникові підприємства дозволу на початок роботи підприємства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 6 жовтня 1993 р. № 831, у випадку, коли власник створив нове підприємство, він повинен одержати від органів Держнаглядохоронпраці дозвіл на початок роботи підприємства. Оскільки наш завод на дату виходу вказаної постанови вже існував, необхідності одержувати дозвіл на початок роботи не було. Постановою Кабінету Міністрів від 15 жовтня 2003 р. № 1631 скасовано дію постанови Кабінету Міністрів від 6 жовтня 1993 р. № 831 і затверджено Порядок видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, яким передбачено, що суб'єкт господарської діяльності, який має намір розпочати (продовжити) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (все це має місце на нашому заводі), повинен одержати відповідний дозвіл Держнаглядохоронпраці або його територіального органу. Які дозволи необхідно одержати підприємству: на початок чи продовження робіт підвищеної небезпеки та експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки і чи потрібно буде отримувати дозвіл на експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки від облдержадміністрацій?
Наше підприємство вже понад 30 років надає послуги населенню, для чого орендує приміщення. Для одержання дозволу на розміщення ательє прокату держадміністрації районів міста щорічно вимагають отримувати дозволи від органів пожежної інспекції та санепідслужби. Пожежна інспекція за окрему (і не малу) плату проводить експертизу протипожежного стану приміщень, яких у нас близько 20, і потім видає дозвіл на початок роботи. Чи вірно це?
Положеннями п. 1.3 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць від 01.09.92р. передбачено, що для виробництв, робіт, професій та посад, для яких Списками № 1 і № 2 передбачені показники умов праці, атестація проводиться тільки за цими показниками. Як же бути з додатком № 4, який за Списком № 2 вимагає наявності: 1 фактора 3 ступеня відхилення від норм або 3 факторів — 1,2 ступеня, або 4 факторів — 1 ступеня? Наприклад, відповідно до Списку № 2 однією з умов надання пільгової пенсії є наявність шкідливих речовин не нижче ніж З класу небезпеки. Така речовина в повітрі робочої зони є, перевищує ГДК і належить до 1 ступеня відхилення від норм. Але згідно з додатком № 4 таких показників треба аж 4. Чим керуватись при проведенні атестації робочих місць у даному випадку?
Наша організація більше десяти років виконує роботи підвищеної небезпеки. У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів постанови від 15 жовтня 2003 р. № 1631 «Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами» прошу роз'яснити, на який термін повинен видаватися новий дозвіл на виконання тих же робіт (3 чи 5 років), яка повинна бути термінологія в додатку до дозволу і чи можуть бути в цьому додатку які-небудь обмеження, якщо вони не вказані в експертному висновку ЕТЦ?
Згідно з Правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (ДНАОН 0.00-1.03-02) піднімання та переміщення вантажів автомобільними кранами повинні виконуватися відповідно до типових технологічних карт безпечного виконання робіт автомобільними кранами. Чи можна керуватися «Каталогом типових технологічних карт безпечного ведення робіт автомобільними кранами», затвердженим ще заступником Міністра будівництва підприємств важкої індустрії УРСР, узгодженим начальником відділу котлонагляду та підйомних споруд Комітету Держгіртехнагляду УРСР, або ж якимось іншим діючим нормативним документом?
1. Яким Переліком робіт підвищеної небезпеки користуватися під час навчання та атестації працівників, якщо діють два: затверджений постановою Кабінету Міністрів від 15.10.2003 р. № 1631, другий — наказом Держкомітету з охорони праці від 30.11.93р. № 123? 2. Наказом Держнаглядохоронпраці від 16.01.2003 р. № 4 затверджено календарний план розробки та перегляду нормативно-правових актів з охорони праці, у тому числі: Положення з управління охороною праці на виробництві, Положення про навчання, Типового положення про службу охорони праці. Коли вийдуть зазначені документи?
Відповідно до ст. 21 Закону «Про охорону праці» технологічні процеси, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, хімічні речовини, їх сполуки та інша небезпечна продукція, придбані за кордоном, допускаються в експлуатацію (до застосування) лише за умови проведення експертизи на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці, чинних на території України. Хто повинен отримувати експертний висновок на відповідність нормативним актам з питань охорони праці імпортного обладнання: продавець, який реалізує його на території України, чи покупець, який його придбав, і чи зобов'язаний продавець надати покупцеві відповідні дозволи на використання придбаного ним обладнання імпортного виробництва (мова йде про придбання та застосування на території України зернової сушарки 8ВС 14 І.Е фірми І.АМ (Франція) з газовим пальником ІТР667 через фірму-реалізатор ПМС Індустрі по СНД)?
Відповідно до ДНАОП 0.05-3.05-81 «Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям, зайнятим на будівельно-монтажних і ремонтно-будівельних роботах» для таких професій, як муляр, маляр (будівельний), столяр (будівельний) на зовнішніх роботах взимку додатково передбачена видача: куртки бавовняної з утеплювальною прокладкою, штанів бавовняних з утеплювальною прокладкою, валянків — за поясами. Відповідно до Норм безплатної видачі робітникам і службовцям теплого спеціального одягу і спеціального взуття за кліматичними поясами, єдиними для всіх галузей народного господарства, затверджених постановою Держкомітету СРСР по праці та соціальним питанням і Президії ВЦРПС від 08.12.1982 р. № 293/П-19, Одеська область до кліматичних поясів не входить, хоча взимку температура повітря знижується до мінус 10—15 °С. Як вирішити питання видачі працівникам теплого спецодягу і спецвзуття? У разі видачі працівникам перелічених професій теплого спецодягу, чи буде він вважатися як спецодяг, виданий понад встановлені норми?
Основний вид діяльності нашого підприємства — перевезення вантажів, середньоспискова чисельність працівників — 45 осіб. Державний інспектор з пожежного нагляду вимагає створення на підприємстві добровільної пожежної дружини. За якої кількості працівників повинна створюватися ДПД?
Відповідно до вимог пп. 2.1 та 3.2.2 Положення про медичний огляд працівників певних категорій роботодавець спільно з санітарно-епідеміологічним закладом та профкомом визначає контингент працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам, на підставі чого, а також:, використовуючи Перелік шкідливих речовин, несприятливих виробничих факторів і робіт, для виконання яких обов'язкові медичні огляди працівників (Додатки 1,2 наказу МОЗ СРСР від 29.09.89р. № 555), санітарно-епідеміологічний заклад складає акт про визначення контингенту осіб, які підлягають періодичним медичним оглядам. Ціна послуги за визначення санітарно-епідеміологічним закладом шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища для відбору контингенту, що підлягає обоє 'язковому медичному огляду, становить 408 грн. за одне дослідження. Прошу дати роз'яснення щодо порядку визначення контингенту осіб, які підлягають періодичним медичним оглядам, а також щодо проведення при цьому досліджень, якщо такі передбачаються.
Чи обов'язково проводити страхування медичних працівників на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) під час виконання ними професійних обов'язків, якщо зараз діє Закон «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», згідно з положеннями якого всі працюючі на умовах трудового договору вже застраховані (санітарно-епідеміологічна станція Приморського району наклала штраф за те, що таке страхування співробітників поліклініки не було проведено)?
Після 1 року та 3 місяців роботи на нашому підприємстві гальваніком працівнику було встановлено професійне захворювання. До цього він 25 років працював гальваніком на іншому підприємстві. Згідно з актом розслідування професійного захворювання, підписаного всіма членами комісії, у тому числі і представниками іншого підприємства, причиною визнано недосконалість технологічного процесу на обох підприємствах, але адміністрація підприємства попереднього місця роботи гальваніка протокол погодження ступеня вини у виникненні профзахворювання підписувати відмовилася. Хто і на підставі яких нормативних документів повинен встановлювати ступінь вини підприємств у виникненні професійного захворювання працівника, який змінив місце роботи, якщо умови для такого захворювання були на обох підприємствах?
Чи має право адміністрація підприємства вимагати від посадових осіб контролюючих органів (наприклад, Держнаглядохоронпраці) наявності у них перепустки (постійної або тимчасової) для проходу на територію підприємства, на якому введено перепускний режим, і як повинен працювати перевіряючий: самостійно чи в присутності відповідального представника підприємства?
Відповідно до Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві на підприємстві складено акт за формою Н-1. Акт затверджено і надіслано в організації, передбачені Положенням. Через деякий час (місяць-два) виявлено, що в акті неправильно вказано ім'я (чи по батькові) потерпілого, або назву його професії, чи помилково вказано дати проходження, навчання і проведення інструктажів з питань охорони праці, або допущено неточності у викладенні обставин нещасного випадку. Чи може комісія з розслідування в робочому порядку скласти новий акт з урахуванням допущених помилок і розіслати в організації з проханням вважати текст, раніше складеного акта недійсним?
З працівниками нашого підприємства, в основному з водіями транспортних засобів, сталося кілька нещасних випадків під час перебування в рейсах на автомобільних дорогах області. На звернення служби охорони праці комбінату до районних відділів внутрішніх справ (РВВС) УМВС у Донецькій області надати висновки про причини нещасних випадків (ДТП) і осіб, винних у цьому, для подальшого складання актів за формою Н-1 і Н-5, відповіді не отримали. Як бути?
У п. 1.8 Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту передбачена можливість заміни одних видів спецодягу і спецвзуття на інші. Чи слід розуміти положення цього пункту як вичерпні, і чи можлива заміна для професії «сторож» куртки лавсано-віскозної на утепленій підкладці на куртку з іншого матеріалу, а валянок чергових на черевики (напівчоботи) шкіряні?
Наше підприємство перевіряється інспекцією Держенергонагляду Мінпаливенерго. Повноваження цієї інспекції щодо контролю за режимами споживання електроенергії та технічним станом електроустановок не викликає сумніву. Проте, вивчивши Закон «Про електроенергетику» і Положення про державний енергетичний нагляд.., якими керується інспекція, а також враховуючи те, що теплоенергетичні об'єкти. ВАТ «Сумихгмпром» — автономні об'єкти, не пов'язані з централізованим теплопостачанням і єдиною енергосистемою України, і виробляють теплову енергію своїми котельнями для власного споживання (електроенергію підприємство не виробляє), вважаю, що інспектуючи наші теплоенергетичні об'єкти, інспекція порушує положення деяких пунктів перелічених вище нормативно-правових документів. Крім того, на мою думку, інспекція Держенергонагляду дублює інспекцію Держнаглядохоронпраці та інспекцію з енергозбереження, що не сприяє поліпшенню охорони праці в теплоенергетиці. Прошу роз'яснень з цього питання.
Чи всі працівники організації повинні проходити попередні медичні огляди при прийнятті на роботу і хто оплачує витрати "На проведення медоглядів?
У жовтні 2003 p. MCEK встановила мені 20% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням (силікоз). До 01.01.91 р. я працював у шахті гірником очисного вибою, за 1990 р. середньомісячна заробітна плата становила 697 гри. У місцевому відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків вважають, що заробітна плата для визначення мені розміру страхових виплат як уже непрацюючому повинна розраховуватися на шахті, виходячи із заробітної плати гірників очисного вибою на час подання мною документів медико-соціальнгй експертній комісії, а це — 328 грн. на місяць (розрахунок проводився, виходячи із 2/3 тарифної ставки), тому що шахта вже рік вугілля не добуває, а працює тільки на водовідливі. Я з цим не згоден. А як правильно?
З якого часу і за який період роботи працівник має право на отримання додаткової відпустки за шкідливі умови праці: з дня прийняття колективного договору, з дня затвердження результатів атестації робочих місць чи з дня роботи на підприємстві у шкідливих умовах праці? Якими нормативними документами регулюється це питання?
Керуючись Списками виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість працівників у яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, наше підприємство внесло в колективний договір перелік професій для надання додаткових відпусток. Чи обов'язково цей перелік повинен підтверджуватися результатами атестації їх робочих місць, проведеної відповідною лабораторією санепідстанції?
Якими нормативними документами необхідно керуватися при наданні працівникам щорічних додаткових відпусток за роботи зі шкідливими і важкими умовами праці?
Відповідно до Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпеки факторів виробничого середовища умови роботи операторів комп'ютерного набору не належать до категорії шкідливих і важких. У той же час, оскільки робота оператора комп'ютерного набору пов'язана з підвищеною зоровою та нервово-емоційною напругою, умови його праці належать до умов з особливим характером. Що означає «особливий характер умов праці» і які пільги повинен одержувати оператор комп'ютерного набору за роботу в таких умовах і, зокрема, який працює в установах охорони здоров'я?
У Правилах будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів передбачено, що під час роботи стрілових кранів поблизу повітряних ліній електропередачі та відкритих розподільчих устаткувань (ВРУ) встановлюють охоронну зону 40 м. У той же час Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів, на які посилаються вищезазначені Правила, охоронна зона встановлюється від 2 до 40 м залежно від величини напруги. Яким нормативним документом керуватися під час роботи кранів вказаного типу в охоронній зоні і яку відстань вказувати в наряді-до-пуску, якщо кран працює поблизу повітряних ліній електропередачі на території підприємства, де напруга не перевищує 380 В?
У правилах безпеки в газовому господарстві підприємств чорної металургії (ПБГЧМ—86 п. 15.12.15) визначено, що наряд-допуск на проведення газонебезпечних робіт повинен оформлятися тільки на одну бригаду, на один вид газонебезпечної роботи і на одну робочу зміну. Якщо цю роботу не закінчено у встановлений термін, а умови виконання її і склад бригади не змінилися, то наряд-допуск може бути продовжений особою, яка видала його, з щоденним підтвердженням можливості безпечного проведення цієї роботи підписами: відповідального керівника, відповідального виконавця, газорятувальника і представника цехової адміністрації. Строк дії наряду-допуску не повинен перевищувати 5 днів і визначається відповідальним керівником газонебезпечної роботи. Цим пунктом не уточнюються строк дії та дні: календарні чи робочі. Прошу пояснити.
Чи можна користуватися в практичній роботі щодо забезпечення працівників нашого підприємства спеціальним одягом «Типовими нормами бесплатной выдачи специальной одежды, специальной обуви и других средств индивидуальной защитьі рабочим и служащим сквозных профессий и должностей всех отраслей народного хазяйства и отдельных производств», затвердженими ще в 1981 р. органами колишнього СРСР?
Згідно з Правилами пожежної безпеки в Україні керівник підприємства чи структурного підрозділу, де проводяться вогневі роботи на тимчасових робочих місцях (крім будівельних майданчиків та приватних домоволодінь), зобов'язаний оформити наряд-допуск на проведення цих робіт. Чи має право командир ДПД, служба охорони праці підприємства погоджувати наряд-допуск на виконання вогневих робіт на тимчасових місцях?
У 2003 р. під час обстеження протипожежного стану об'єктів акціонерного товариства приписом інспектора Держпожнагляду запропоновано виконати такий пункт: «Несучі металеві конструкції покриття будинків і споруд виробничого та невиробничого призначення виконати не нижче II ступеня вогнестійкості» з конкретними термінами та посиланням на п. 6.2 ВУПП-88 («Ведомственньїе указания по противопожарному проектированию предприятий, зданий й сооружений нефтеперерабатьівающей й нефтехимической промышленности»). Чи правомірні ці вимоги стосовно існуючих будівель та споруд, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація, капітальний ремонт яких в найближчий час не передбачаються?
У Законі «Про охорону праці» передбачається, що керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб. Чи відносяться працівники служби охорони праці наукової установи, в якій основними є науково-технічні служби, до наукових працівників?
У липні 2001 р. медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) встановила мені 30% втрати працездатності внаслідок виробничої травми. Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачував мені щомісячно страхові виплати, але одноразову допомогу вперше нарахували тільки в травні 2003 p., тобто майже на два роки пізніше, ніж це потрібно було б зробити. Середньомісячну заробітну плату для визначення розміру одноразової допомоги розрахували виходячи із даних дворічної давнини. Чи не повинні були мені збільшити середньомісячну заробітну плану на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати у галузях національної економіки за ці два роки?



Copyright © 2007-2008 Власюк Т.И. All rights reserved.