(044) 361-3691
ГОЛОВНА
НПАОП, ДНАОП, НАОП, ВДОП, НАПБ
правила
переліки, ДК, ГК
норми
положення
інструкція
порядок
інші документи
Якими нормативними документами слід керуватися під час видачі безкоштовно мила працівникам, які виконують работи, пов'язані із забрудненням, та в якій кількості воно видається?
Під час чергової перевірки нашого підприємства з питань охорони праці головний державний інспектор Держнаглядохоронпраці заборонив експлуатацію в кар'єрах транспортних засобів (зокрема автомобілів БєлАЗ-7540 вантажопідйомністю 30 т), керованих водіями, які не пройшли спеціальної курсової підготовки в навчальних закладах, що мають дозвіл на проведення навчання. Який порядок допуску водіїв вантажних автомобілів БелАЗ для роботи на відкритих гірничих роботах і якими нормативними документами слід керуватися?
Державне підприємство «Дніпропетровський державний учбово-виробничий комбінат «Моноліт» готує робітничі кадри всіх будівельних професій. Згідно з Переліком робіт з підвищеною небезпекою (наказ Держнаглядохоронпраці від 30 листопада 1993 р. № 123) професія «стропальник» віднесена до підвищено-небезпечних (п. 109 наказу). Чи повинен державний інспектор Держнаглядохоронпраці брати участь у роботі кваліфікаційної комісії під час прийому іспитів у стропальників?
За результатами перевірки стану охорони праці під час експлуатації вибухозахищених вентиляторів на об'єктах заводу державний інспектор з охорони праці видав припис, в якому зазначено про відсутність підтверджу вальних документів про щорічну перевірку знань працівників, які виконують роботи з обслуговування вибухозахищених вентиляторів, чим порушуються вимоги п. 4. 8 Правил будови, виготовлення, монтажу, ремонту і безпечної експлуатації вибухозахищених вентиляторів (ДНАОП 0.00-1.18-98) і п. 2.1.5 Типового положення про навчання з питань охорони праці. Чи необхідно вказаним працівникам щорічно проходити навчання та окрему перевірку знань з питань охорони праці?
Згідно з п. 3.2 Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах для проведення вогневих робіт у діючих цехах повинна бути призначена відповідальна особа з числа спеціалістів об'єкта. У випадку, коли об'єкт зупинено на капітальний ремонт відповідно до п. 6.4.19 Системи технічного обслуговування і ремонту технологічного та теплоенергетичного устаткування хімічних підприємств Міністерства промислової політики України, затвердженої 25 квітня 1996 p., і здано відповідно до акта за формою 11 вищезгаданого документа, а обладнання і комунікації цеху підготовлено до вогневих робіт згідно з Правилами пожежної безпеки в Україні, чи можна призначити відповідальним за безпечне проведення вогневих робіт представника сторонньої монтажної організації, який задіяний на капітальному ремонті?
У cm. 9 Закону «Про внесення змін до Закону України «Про охорону праці», затвердженого 21 листопада 2002 p. № 229-IV, не перенесено із cm. 11 Закону «Про охорону праці» в попередній редакції положення про те, що якщо нещасний випадок трапився внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшено в порядку, що визначається трудовим колективом, але не більш як на 50%. У новій редакції Закону визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Але місцеве відділення виконавчої дирекції Фонду вимагає від підприємств давати їм пропозиції про зменшення розміру одноразової допомоги? Чи правильно це?
Haшe приватне підприємство не має своєї виробничої бази. У штаті підприємства є електрозварники, слюсарі-монтажники технологічного устаткування, електромонтажники, які не мають своїх постійних робочих місць, а виконують роботи на підприємствах замовників. Відповідно у них змінюються робочі місця і умови праці. Чи потрібно нам проводити атестацію робочих місць за умовами праці згаданим працівникам?
У березні 2003 р. керівництво нашого підприємства звернулося до місцевого відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві із заявою про знижку страхового тарифу у зв'язку з тим, що протягом останніх півтора року на фабриці не було нещасних випадків на виробництві. Але було отримано негативну відповідь. Чи правомірні такі дії?
Чи може на підприємстві один і той же працівник виконувати одночасно обов'язки особи, відповідальної за здійснення нагляду за безпечною експлуатацією вантажопідйомних кранів і відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами?
Спеціальність «стропальник» не передбачена Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників (вип. 64, розділ 2. «Робітники. Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи»), в той же час виконання цих робіт, передбачено в професії монтажника з монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій, починаючи з 4-го розряду. Державні інспектори з охорони праці вимагають від працівників, які виконують роботи з підвішування вантажу на гак вантажопідйомної машини, наявність посвідчення стропальника. Чи правильно це?
Чи обов'язково в медичних установах проводити атестацію робочих місць за умовами праці для надання за роботу із шкідливими умовами праці таких пільг і компенсацій, як оплата праці у підвищеному розмірі і скорочена тривалість робочого тижня?
Працівницю нашого підприємства - телефонограмою спортивного комітету запросили взяти участь у спортивних змаганнях з армрестлінгу, які проводились за програмою заводської спартакіади ВАТ «Азовмаш», до складу якого входить і наше підприємство. Змагання проходили в спортивному комплексі ВАТ «Азовмаш». Під час змагань працівниця отримала травму правої руки (перелом), і їй зробили операцію. При розслідуванні цього нещасного випадку думки членів комісії відносно того, який складати акт, за формою Н-1 чи НТ,— розійшлися. Який оке акт, необхідно складати в такому випадку?
Наше підприємство — теплоелектростанція, що розташована на території трубного заводу і відноситься до системи Міністерства промислової політики (раніше - Міністерства чорної металургії). При визначенні норм забезпечення працівників спецодягом ми користуємося Типовими галузевими нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям підприємств електроенергетичної промисловості. Чи можна при видачі спецодягу для деяких категорій працівників (апаратникам, ізолювальникам з термоізоляції, токарям, електромонтерам з ремонту та обслуговування електроустаткування) замість вказаних Типових галузевих норм користуватися вибірково Типовими нормами для працівників металургійних виробництв, а також для робітників і службовців наскрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв?
Хто повинен розробляти інструкції про заходи пожежної безпеки для підприємств?
Чи можна проводити атестацію робочих місць за умовами праці електрозварювальної дільниці і верстатних столярних робіт на підприємстві приватної форми власності у тому випадку, якщо відсутня технічна документація на ці об'єкти?
Статтею 17 Закону «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі. Чи допускається приймати на роботу на підприємство водіїв транспортних засобів без попереднього медичного огляду на підставі медичної довідки щодо придатності до керування транспортним засобом (форма № 083/о), якщо термін її дії не закінчився?
Під час роботи на території підприємства з працівником стався нещасний випадок, внаслідок чого він отримав травму. У виданому йому листку непрацездатності було вказано, що нещасний випадок стався на виробництві. Але комісія з розслідування встановила, що причиною нещасного випадку було нездужання потерпілого, а не вплив виробничих факторів (працівник своєчасно пройшов медогляд, навчання й інструктаж з питань охорони праці). За результатами розслідування було складено акт за формою НТ. Але Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві не прийняв до сплати листок непрацездатності, тому що акт складено за формою НТ, і Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності також відмовив в оплаті, посилаючись на запис у листку непрацездатності про те, що нещасний випадок стався на виробництві. Як бути у такому випадку?
До редакції журналу письмово і по телефону звертаються наші читачі з проханням розповісти, які соціальні послуги та виплати повинні здійснюватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків потерпілим на виробництві внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання (особливо інвалідам внаслідок трудового каліцтва).
Пунктом 2.1 Правил дорожнього руху передбачено, що під час керування транспортним засобом водій повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб, а у разі відсутності власника транспортного засобу, крім того,— свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб чи тимчасовий реєстраційний талон. Інспектори ДАІ вимагають мати і свідоцтво, і талон. Що це таке — «свідоцтво про право спільної власності» і «тимчасовий реєстраційний талон»?
Чи будуть переглядатися у зв'язку з прийняттям Закону «Про внесення змін до Закону України «Про охорону праці» Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затверджене наказом МОЗ України від 31.03.94 р. № 45, і додатки № 1 і № 2 до наказу МОЗ СРСР від 29.09.89 р. № 555? Якими нормативними документами слід керуватися під час організації медичних оглядів водіїв транспортних засобів і чи повинні проходити періодичні медичні огляди працівники віком старші 21 року?
Чи необхідно проводити лабораторні обстеження робочих місць відповідно до строків, установлених ГОСТ 12.1.005—88 «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны», якщо на підприємстві проведено атестацію робочих місць згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 01.08.92 р. № 442?
У Правилах безпечної експлуатації електроустановок споживачів (п. 6.9.8) визначено, що водії механізмів і вантажопідйомних машин повинні мати II групу з електробезпеки, а в Правилах будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (п. 10.4.17) записано, що машиністи кранів повинні матий групу з електробезпеки не нижче III. Яку ж групу з електробезпеки повинні мати машиністи кранів?
У Правилах будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, уведених в дію 01.10.2002 p., немає вказівки на необхідність отримання підприємством дозволу на виготовлення для своїх потреб знімних вантажозахоплю-вальних пристроїв, але в додатку 9 «Форма паспорта стропа» є згадка про дозвіл на виготовлення стропа. Чи необхідно все-таки підприємству отримувати дозвіл?
Яким нормативним документом необхідно керуватися під час оформлення нарядів-допусків або дозволів на виконання ремонтних чи будівельно-монтажних робіт підрядними організаціями на території підприємства-замовника і чи треба проводити вступний інструктаж з охорони праці з працівниками організацій, які прибули на інше підприємство для виконання на ньому вказаних робіт?
Забезпечення працівників порту спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту проводиться відповідно до нормативних актів, розроблених в Україні, а також Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям морського транспорту, затверджених наказом Міністерства морського флоту СРСР ще у 1980—1981 pp. У Нормах вказано, що на зовнішніх роботах зимою працівникам видається додатково теплий спецодяг і взуття — по морських районах і по поясах. Чи сталися якісь зміни зараз в Україні у визначенні кліматичних поясів, морських районів і до якого поясу відноситься Херсонська область?
Які функції, права та обов'язки страхових експертів з охорони праці Фонду соціального страхування від нещасних випадків, включених до складу комісії з розслідування нещасних випадків і професійних захворювань?
Постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. за№ 1112 затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, згідно з яким за результатами розслідування нещасного випадку на виробництві за висновками комісії з розслідування складається акт за формою Н-1, якщо нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, або за формою НПВ, якщо нещасний випадок визнано не пов'язаним з виробництвом. Але якщо в цьому Порядку достатньо викладені підстави для складання акта за формою Н-1, то підстави для складання акта за формою НПВ практично в цьому документі не викладено, за винятком п. 17, де є тільки натяк на те, що акт за формою НПВ може складатися за умови, якщо погіршення стану здоров'я працівника сталося не внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком. Тому прошу більш детально роз'яснити, в яких випадках за результатами розслідування нещасного випадку складається акт за формою НПВ.
У п. 10 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві визначено, що роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов'язаний негайно повідомити про це відповідні органи і утворити наказом комісію з розслідування, а у п. 13 Порядку зазначено, що комісія зобов'язана протягом трьох діб провести розслідування нещасного випадку. Скільки часу відводиться на виконання заходів, передбачених п. 10 зазначеного Порядку, як визначити строк розслідування, якщо дні розслідування співпадають із святковими або вихідними днями, або на підприємстві встановлено 4-денний робочий тиждень?
Допуск сторонніх організацій до проведення ремонтних робіт здійснюється на нашому підприємстві відповідно до Типової інструкції про порядок безпечного проведення ремонтних робіт на підприємствах Міністерства хімічної промисловості (НАОП 1.3.10-5.04-85). Згідно з п. 5.2.6 начальник цеху несе відповідальність за виконання заходів, які забезпечують безпеку ведення ремонтних робіт. Чи означає це, що начальник цеху несе відповідальність за організацію безпечного проведення робіт сторонніми організаціями, чи до обов'язків начальника цеху входить підготовка і здача устаткування в ремонт згідно з правилами, проведення інструктажу з працівниками сторонніх організацій та забезпечення нормального стану повітряного середовища в зоні проведення ремонтних робіт, а організацією безпечного виконання ремонтних робіт займається безпосередньо керівник робіт сторонньої організації?
Чи мають право працівники управління, а саме — монтажники з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій і муляри — на пенсію за віком на пільгових умовах, якщо атестацію їхніх робочих місць було проведено, але працівники не зайняті на цих роботах 80% робочого часу, і якими документами підприємство повинно підтверджувати факт їхньої зайнятості на вказаних роботах менше ніж 80% робочого часу (форми 2, 3, відомість обліку робочого часу тощо)?
Законом «Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення» від 12 грудня 1991 р. № 1972-ХІІ із змінами до Закону від 3 березня 1998 р. (№ 155/98-ВР) визначено, що працівникам, зайнятим лабораторною діагностикою ВІЛ-інфекції, надається право на пенсію за віком на пільгових умовах. Чи діють норми цього Закону зараз? Відповідно до cm. 60 Закону «Про пенсійне забезпечення» робота у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, зараховується в стаж роботи у подвійному розмірі, а з 15.08.2003 р. після внесення змін до cm. 60 цього Закону діагностичні лабораторії з ВІЛ-інфекції служби крові у Списках відсутні. Зараховується чи ні у подвійному розмірі до стажу період роботи працівників вказаної лабораторії?
Я працюю зварником в магістральних електричних мережах. Чи праві мої безпосередні керівники, які часто пропонують мені проводити зварювальні роботи на посудинах, в яких міститься трансформаторне масло під тиском?
У Законі «Про ліцензування певних видів господарської діяльності (пп. 41, 42) не зазначено роботи протипожежного призначення, зокрема, роботи з обробки (просочення) антипіренами дерев'яних конструкцій, тканин та інших горючих матеріалів. Просимо дати роз'яснення, чи має право Хімічне казенне об'єднання (ХКО) імені Г. І. Петровського проводити вищезазначені роботи для власних потреб (без надання послуг з цього виду робіт стороннім організаціям), і який дозвіл необхідно мати.
Підприємство передало 01.07.2001 р. у встановленому порядку до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань документи, що підтверджують право потерпілих на виробництві на страхові виплати та соціальні послуги, і з того часу сплачує йому належні страхові виплати. У 2002 р. інспекція праці виявила помилку у нарахуваннях підприємством регресних виплат цим працівникам. Поясність, будь ласка, хто повинен виплатити потерпілим недонараховані підприємством страхові виплати, починаючи з 01.07.2001 p.: підприємство чи Фонд? Якщо підприємство, то чи повинні зараховуватись Фондом кошти, виплачеш потерпілим, у рахунок його страхових внесків?
Робітниця підприємства, повертаючись з обідньої перерви (ходила у магазин за хлібом), не дійшовши до адміністративно-побутового корпусу, впала і одержала травму. Земельна ділянка перед цим корпусом, де стався нещасний випадок, показана на кадастровому плані як територія підприємства. Чи визнається такий нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, і який складається акт: за формою Н-1 чи НПВ?
Сєвєродонецьке державне виробниче підприємство «Об'єднання «Азот» 24 грудня 2004 р. реорганізовано у закрите акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот». Згідно з п. 2.2 статуту ЗAT «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот» товариство з моменту його державної реєстрації є правонаступником прав та обов'язків реорганізованого Сєвєродонецького державного виробничого підприємства «Об'єднання «Азот». Підприємство зареєструвало в органах Держнаглядохоронпраці близько 2,5 тис. об'єктів підвищеної небезпеки (посудини, що працюють під тиском, котли, вантажопідіймальні крани, трубопроводи пари та гарячої води, ліфти, підйомники тощо). Чи необхідно проводити перереєстрацію вищеперелічених об'єктів?
Наказом Держнаглядохоронпраці України від 01.11.2004р. № 241 затверджено Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам підприємств електроенергетичної галузі. У цих нормах не передбачено ряд професій на безплатну видачу спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту. Якими ж нормами необхідно керуватися для забезпечення цих працівників спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту?
У п. 6.4.10 Правил будови і безпечної експлуатації підйомників визначено, що професійна підготовка машиністів підйомників, працівників, які виконують роботи з робочої платформи, слюсарів, слюсарів-електриків, електромеханіків, налагоджувальників, стропальників проводиться в установленому порядку. Що означає «в установленому порядку», за якими програмами повинні навчатися ці працівники та яким чином проводити індивідуальну підготовку робітників для роботи з робочої платформи?
Ми працюємо машиністами холодильних установок позмінно з тривалістю щоденної робочої зміни 8 год. Такий графік роботи з урахуванням відсутності в місті у нічний час засобів громадського транспорту створює для нас неабиякі труднощі. Ми неодноразово звертались до адміністрації з проханням перевести нас на 12-годинний графік роботи з додержанням установленої 40-годинної тривалості робочого тижня, але питання не вирішується, тому що адміністрація посилається на відсутність відповідних нормативних документів. Яким чином можна вирішити позитивно цю проблему?
Якими нормативними документами необхідно керуватися при визначенні норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту інженерно-технічним працівникам (начальникам лабораторій, відділів, провідним та науковим працівникам, інженерам різних категорій) під час виконання обстежень забруднених територій України після аварії на ЧАЕС: різних сховищ та могильників, житлових будинків на наявність радіоактивного газу радону (роботи з відкритими джерелами іонізуючого випромінювання), а також працівникам проектних організацій під час проведення авторського супроводження проектів на будівництві сховищ радіоактивних відходів у 30-кілометровій зоні відчуження ЧАЕС?